ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ВІД ЯНУША КОРЧАКА

Видатний польський педагог, письменник, лікар та громадський діяч жив заради дітей і під час війни загинув у газовій камері разом зі своїми вихованцями .

З-під пера Януша Корчака вийшло дуже багато творів, у тому числі казки для найменших, а головне - більше 20 книг, присвячених вихованню дітей. Серед них особливе місце займає своєрідний маніфест гуманізму «Як любити дитину».

Ідеї Корчака не втратили актуальності й сьогодні, адже нині його все більше й ширше визнають як предтечу цілої низки педагогічних течій, а корчаківське розуміння прав дитини є вихідною точкою для багатьох сучасних авторів. Найважливіші елементи корчаківської концепції виховання можна коротко сформулювати тезами:

· заперечення насильства – фізичного, вербального, що є наслідком вікової переваги або посади;

· ідея виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;

· впевненість, що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;

· принцип, що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;

· віра, що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;

· визнання за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;

· переконаність у тому, що процес розвитку дитини – це тяжка праця.

Десять заповідей для батьків,

які актуальні й сьогодні:

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та - третьому. Це і є незворотній закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з дітьми. Звертай на них якомога більше уваги - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, негарною, невдахою, люби дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним, егоїстичним, сердитим підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та очікування, потайним, дивним, нещасним дорослим ... Спілкуючись із дитиною - радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина - це твоє свято, яке поки що з тобою.